Ростіть, ялиночки, на радість людям…

Ростіть, ялиночки, на радість людям…

На виконання листа Київської ОДА «Про проведення Всеукраїнської пам'ятнико-охоронної» Толоки «Доглянута спадщина» учні 7 класу Стайсківської ЗОШ І-ІІІ ступенів вирішили впорядкувати пам’ятник жертвам Голодомору, що знаходиться в центрі села.

Це пам'ятка України про тих, хто у голодні 33-ті роки пішов навічно із життя. Це історія нашого народу, наша пам'ять.

 Ми ніколи не повинні про це забувати. Ми маємо берегти нашу історію, берегти пам'ять про тих, хто дав нам можливість жити, навчатися, працювати, любити свою Україну, місцину, де ти народився і де проживаєш.

З радістю і великим задоволенням ми прийняли пропозицію нашого класного керівника Ганни Миколаївни Герасименко про те, щоб посадити біля пам’ятника ялинки. Ганна Миколаївна домовилася із Яною Григорівною – лісничим Стайківського лісництва про те, щоб дала нам ялинки для цієї благородної справи. І вона із не відмовила нам у цьому.

Наші хлопці заздалегідь розмітили місце для посадки, викопали ямки. Прийшовши до пам’ятника, ми з нетерпінням чекали коли підвезуть деревця. Ось і машина, повна зелених лісових красунь. Ми кинулись до неї, і кожен взяв у руки молоде струнке деревце.

Поділившись на групи по двоє, ми підійшли до своїх ямок і поставили у них ялиночки.

Працювали весело і дружно. Одні учні носили воду, інші присипали землею, притоптували вирівнювали гілочки, всі прислухалися до Яни Григорівни і виконували її вказівки. Вона розповідала нам,як потрібно доглядати за ялиночкою, поки вона приживається на новому місці.

А щоб маленькі деревця пустили корінь і прижилися, ми носили м'яку дощову воду, яку зібрала для нас добра і привітна жінка Ольга Констянтинівна Громадська. Вона проживає поряд з тим місцем, де ми працювали.

Робота завершена! Двадцять струнких пишних красунь вишикувались у два ряди біля пам’ятника. Зробивши на згадку безліч знімків ми збуджені і веселі пішли до школи.

«В у день ми дуже пишалися собою, - говорить Діана Давід. Адже, щоб збагатити природу, слід робити більше добрих справ, бо кожна людина не від'ємна частинка природи і мусить вболівати за неї. Ми зробили це завдяки розквіту нашого села, заради радості перехожих і в пам'ять про тих хто пішов невинно із життя у голодні 33-ті роки.»

«Я посадила ялиночку у день свого народження і буду тепер рости разом з нею. Це найкращий подарунок у моєму житі,» - Вареник Катя.

«А як приємно буде щоразу проходити мимо, дивитися на своє деревце і радіти з того, що це я посадила. Це пам'ять, це радість і гордість» - Діана Кирпач.

«Ще ніколи я не працював з такою насолодою як у цей день. Настрій був чудовий, робота спорилась в руках, і я подумав: «Як приємно робити добрі справи!» - Копровський Ярослав.

«Сьогодні у мене прекрасний день. Хоч він трохи прохолодний і похмурий, але це не завадило мені зробити добру справу. Я посадив перше у своєму житті дерево і цим пишаюсь» - Громадський Констянтин

«Це дійсно не забутній день. Бо як можна забути те, що зроблено для блага людей? Як тепер можна забути про ялиночку, яка росте поряд, яка радо зустрічає тебе, коли ти до неї підходиш? Я маю за неї відповідати, маю берегти. Рости ялиночко на радість людям і мені!» - Корінь Станіслав

«Я колись чув від дорослих, що людина у своєму житті має зробити щонайменше, 3 добрі справи: посадити дерево, викопати криницю, побудувати дім. Я радий з того що першу добру справу у своєму житі я зробив: посадив дерево!» - Кабан Олексій

Ми хочемо, щоб кожен житель планети Земля, любив природу, пам'ятав і беріг нашу історію, робив добрі справи і радів з того, що живе і бачить цей прекрасний світ.

Учні 7 класу

Стайківської ЗОШ І-ІІІ ступенів